Означений, неозначений та нульовий артикль

GoLernen » Portfolio » Німецька граматика українською » Означений, неозначений та нульовий артикль
Означений, неозначений та нульовий артикль2018-11-27T02:17:36+00:00

Project Description

Коли ми вживаємо означений, а коли неозначений артикль?

Потрібно тільки один раз вивчити і одразу стане ясно. Перед іменником Substantiv завжди ставиться службове слово, яке називається → артикль Artikel, можна натиснути на виділений текст і згадати про що ми говорили раніше.

Отже, це службове слово вказує на рід Geschlecht, число Numerus і відмінок Kasus. Загнули три пальці. 🙂 Як і українська, так і німецька мова, має рід і відмінки.  Якщо перед іменником немає артикля, то говорять, що задіяно нульовий артикль der Nullartikel.

Є випадки коли перед іменником є визначення, яке характерезує його (як ми говорили в темі про Артикль, “червоне яблуко, жовтий фрукт” – артикль ставиться перед такими словами, в нашому випадку перед: червоний та жовтий), тоді артикль ставиться перед визначенням (при слабкому Schwache Adjektivdeklination і змішаному відмінюванні прикметників Adjektivdeklination mit dem bestimmten Artikel).

Вживання того чи іншого артикля залежить від ролі іменника в реченні.

Який артикль потрібно ставити біля різних родів та відмінків?

Означений, неозначений та нульовий артикль

Нульовий артикль або “Коли потрібно вживати артикль, а коли ні?”

Артикль зазвичай пропускається коли вказують на національність, при власних назвах, іменах, так як самі назви вказують, що мова йде про певні лиця.

ПРИКЛАД

Michael lernt. Михайло навчається. Zimerman ist Deutscher. Цімерман – німець.

Якщо перед власною назвою стоїть слово Herr (чоловік), Frau (жінка).., то артикль також пропускається, наприклад:

Herr Zimermann studiert. Пан Zimermann навчається.

Без прізвища слово Herr вживається з артиклем за загальними правилами, наприклад:

Der Herr schreibt.

Артикль пропускають перед іменниками, які є іменною частиною присудка Prädikat, якщо вони позначають соціальний статус, звання, професію (спеціальність) чи належність до якоїсь організації.

ПРИКЛАД

Er ist Lehrer. – Він вчитель. Ich bin Lehrerin. – Я вчителька.

В інших випадках ці слова також вживаються за загальними правилами, наприклад:

Der Lehrer schreibt.

Артикль не вживається, якщо перед іменником стоїть якийсь займенник Pronomen, так як цей займенник сам вказує на рід, число, відмінок іменника і стає ясно, що мова йде про визначений предмет.

ПРИКЛАД

Dieses Buch ist rot. – Ця книга червона.

Назви міст, більшості країн, континетів.

ПРИКЛАД

Unser Web-Designer kommt aus Indien.
Наш веб-дизайнер родом з Індії.

З абстрактными поняттями (у деяких випадках).

ПРИКЛАД

Die Professorinnen kämpfen für Gleichberechtigung.
Жінки-професори борються за рівність.

Також нульовий артикиль має місце у стійких словосполученнях та ідіоматичних виразах.

ПРИКЛАД

Die Reporterin holt tief Atem.
Журналістка переводить дух.

Заголовки теж пишуться без артикля.

ПРИКЛАД

Ministertreffen verschoben.
Нараду міністрів відкладено.

Це правило працює і у рекламі! Часто на вивісках магазинів та рекламних бігбордах можна зустріти надписи без артикля.

Неозначений артикль не вживається перед назвами матеріалів та речовими іменниками, такі які не можна порахувати.

ПРИКЛАД

Перед словом Tinte (чорнило), Zucker (цукор) і т.д.

Herr Müller trinkt in der Kantine nie Bier.
Пан М’юллер ніколи не п’є пива у їдальні.

Ми не можемо порахувати таку речовину, як чорнило чи кількість цукринок в мішку. Ну, це можливо з точки зору філософії, але на практиці ніхто би не тратив на це свій час. Тому в таких випадках неозначений артикль не вживаємо.

В таких випадках вживаємо Означений артикль:

ПРИКЛАД

Was ist das? Що це таке?Das ist Tinte. Це чорнило.
Wie ist die Tinte? Яке чорнило? Die Tinte ist schwarz. Чорнило чорного кольору.

Неозначений артикль eineine, ein der unbestimmte Artikel

Вживається першим, але є окремі випадки, коли ми називаємо єдиний в своєму роді предмет чи особу, які ми розглянемо нижче.

Якщо при спілкуванні предмет або особа нам незнайомі, або вперше згадуються в розмові. Позначає собою раніше незгадуваний предмет або особу серед однорідних предметів та осіб.

  • Коли зустріли подругу з якою сто років не говорили і вона не знає, що німецьку можна вчити на нашому сайті онлайн та безкоштовно і українською мовою, тоді спочатку вживаємо неозначений артикль.

  • В Називному відмінку Nominativ неозначений артикль в чоловічому і середньому роді має одну форму “ein“.

  • Неозначений артикль unbestimmte Artikel в множині не вживається: Schülerinnen, Kinder. 

  • Також він ненаголошений. Не робіть паузи між артиклем і іменником.

  • Запитання Was ist das? (Що це таке?) показує, що людина, яка запитує не знає, який предмет знаходиться перед нею.

    Для граматично-правильної відповіді потрібно вжити біля іменника неозначений артикль unbestimmte Artikel:

    Das ist ein Buch. – Це книга. І приклад в множині: Das sind Bücher. – Це книги.

Неозначений артикль unbestimmte Artikel вживається у таких випадках:

  • Після дієслів Verben haben, brauchen, nennen і виразу es gibt:

    Ich habe einen Bruder. – У мене є брат.

    Hier gibt es einen Tiergarten. – Тут є зоопарк.

  • Перед іменником, який стоїть у порівнянні, після wie:

    Er schwimmt wie ein Fisch– Я плаваю, як риба.

  • В іменному присудку Prädikat:

    Kyiv ist eine Großstadt. – Київ — велике місто.

  • Якщо іменник згадується вперше:

    Ich kaufe ein Auto. – Я купляю машину.

Означений артикль derdiedas der bestimmte Artikel

Якщо іменник позначає відомий предмет розмови, який відомий слухачу або читачу. Котрий вживався раніше, тоді іменник потрібно вживати з означеним артиклем bestimmte Artikel.

ПРИКЛАД

Wie ist das Buch? – Яка ця книга? і відповідь: Das Buch ist rot. – Книга червона.

– показує, що запитувач уже знав, що є книга, але не знав якого вона кольору. Тому біля іменника Buch стоїть означений артикль bestimmte Artikel.

А ось і окремі випадки, коли іменники позначають щось нове, саме важливе в реченні і стоять з означеним  артиклем (а не з неозначеним артиклем, як говорилось вище). Це іменник, який означає єдиний в своєму роді предмет для всіх людей чи для певного кола людей.

ПРИКЛАД

В класі, де один учитель, завжди будуть говорити der Lehrer і на запитання: Wer ist das? – Хто це? дадуть відповідь: Das ist der Lehrer. – Це вчитель.

Означений артикль bestimmte Artikel в цьому випадку має значення присвійного займенника Possessivpronomenunser – наш”.

Відмінювання означеного артикля
Як правило, відображає щось точне чи те, про що ми вже знаємо, що вже було названо/згадано раніше.

Es war einmal ein König. Der König hatte eine Tochter. Die Tochter hatte ein Pferd…
Давним-давно був та жив король. У короля була дочка. У дочки був кінь…

  • Означений артикль може “зливатися” з прийменником Präposition, утворюючи одне слово: am (an+dem), im (in+dem), zum (zu+dem), beim (bei+dem), vom (von+dem), ins (in+das), zur (zu+der). 

Є письмова мова та розмовна мова umgangssprachliche Rede і в розмовній бувають також варіанти: ans (an+das), aufs (auf+das), fürs (für+das), hinterm (hinter+dem), überm (über+dem) тощо.

2 Comments

  1. Денис Лисенко Листопад 12, 2018 at 20:03 - Reply

    У наведеному прикладі: “Kiev ist eine Großstadt. – Київ — велике місто”, назва українського міста Київ перекладено з помилкою, адже враховуючи німецький алфавіт та правила читання буквосполучень правильно було б написати саме Kyjiw і ніяк інакше.

    Слава Україні!

    • GoLernen Листопад 12, 2018 at 22:14 - Reply

      Дякуємо за відгук, Денис! Приємно читати небайдужих людей, ми давно чекали на схожий коментар! Так, Ви маєте рацію, відносно аудіювання Ваш варіант вірний. Але, нажаль, німці не вживають такий варіант прекладу. У зв’зку з тим, що в загальному використовується транслітерація яка стоїть у всіх українських документах, тобто використовується – Kiev або Kyiv. Kiew – такою транслітерацією німецькі перекладачі перекладають документи в Україні, також такий варіант можливо побачити і в інших місцях. За таким приципом перекладаються і імена та прізвища для офіційних перекладів, але це неправильно. Якщо людина буде перекладати свої документи в Німеччині і цим буде займатися присяжний перекладач, то збережеться та транслітерація яка вказана в офіційних документах, тобто в документі який засвідчує особу. Тому що, в іншому випадку, – це просто дві різні особи. Німці розуміють це, але не завжди, в окремих випадках потрібно переробляти переклад. Враховуючи те, що з’явилося пояснення правильного написання назви столиці України, ми вирішили врахувати Вашу думку і змінити “Kiev” на “Kyiv”. Хоча, всі варіанти написання вважаються вірними і зрозумілими. З нетерпінням чекаємо на інші відгуки 🙂
      Героям Слава!

Leave A Comment

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Цей сайт використовує файли cookie. Ok

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: