Deutsche Aussprache або Як позбутися акценту в німецькій мові?

Вчитель в Дюссельдорфі говорив мені: “Візьми олівець в рот і тоді ти почуєш, що таке говорити без акценту німецькою мовою.”
і я скажу вам, що це дійсно працює! Отже, приступимо:

Перш за все, якість голосу (тембру) та вимови залежить від положення язика та губ.

Органи мовлення

Знаки транскрипції (фонетичної орфографії) в німецькій мові.

Правильна вимова німецьких слів.

У наведеній нижче таблиці показані фонетичні комбінації, які використовуються в словниках німецької мови.

Звуки і інтонація німецької фонетики

| – так позначається горловий ударний звук (“тремтячий звук”) в німецькій, наприклад: beạcht! [bə’|axt]; опускається перед голосною на початку слова, наприклад: Ạst [ast], насправді [|ast].

: – знак довгого звуку, позначає довжину попереднього звуку (особливо з голосними), наприклад: ba̱de [‘ba:də].

̃ – знак носових голосних, наприклад: Fond [fõ:].
– головний акцент, стоїть перед основним акцентованим складом слова, наприклад: Ạffe [‘afə], Apothe̱ke [apo’te:kə].

̩ – підпорядкований акцент, що ставиться перед наступним ударним складом, рідко використовується, наприклад: Ba̱hnhofstraße [‘ba:nho:f ̩∫tra:sə].

, – Складові символи для приголосних звуків, розташовуються під приголосною, наприклад: Bụ̈ffel [‘bfl̦].

̯  ̆ – напівкруглі позначки відносяться до недружньої голосної, наприклад: Stu̱die [‘∫tu:di̯ə].

– позначає аффрикати та дифтонги, наприклад: Pụtz [p​ʊ⁠t͜s].

– дефіс позначає склад, наприклад: Gastrospạsmus [ɡas-tro-‘spas-m​ʊ⁠s].

Позиція язика та губ. Вокальна трапеція IPA.

1. Висота язика (вертикальне положення язика).

Чим вище верхня точка язика, тим вищий голос. Наприклад там де [i:] в Kino [‘ki:no] кінчик язика знаходиться вище, ніж в [e:] в Mehl [me:l]. Це також коригує поділ голосних відповідно за їх ступенем відкритості, як визначено в IPAKonventionen конвенціях, де [i] класифікуються як закриті, [e] напівзамкнуті, [ɛ] напіввідкриті і [a] відкриті (див. Таблиця “Вокальна трапеція IPA”) .

2. Горизонтальне положення язика.

Чим далі вперед знаходиться найвища точка кінчика язика, тим яскравіше голосний; чим далі назад, – тим глухіше. В biete [i:] найвища точка задньої частини язика знаходиться спереду. В gut [ɡu:t] при [u:] він ззаді, в [ə] в слові Sache [‘zaxə] він знаходиться посередині. Тому [i:] називається фронтальний, [u:] – задній і [ə] – центральний голосний.

3. Положення губ.

Голосні вимовляються з округленими або неокругленними губами. [y:] в übel [‘y:bl̦] – губи округлені, а в [i:] Biene [‘bi:nə] вони не округлені (не об’ємні). Округлені голосні, також називають губними.

Вокальна трапеція, яка зображена вище демонструє, при якому положенні язика і артикуляції утворюються звуки в німецькій мові, щоб говорити з німецьким акцентом. Розподіл голосних оснований більше на їх акустичних властивостях, ніж на артикуляційних.

Фонетичні звуки німецької мови: голосні die Vokale (Selbstlaute) і приголосні die Konsonanten (Mitlaute).

Голосні та приголосні звуки в німецькій мові

Як вимовляти німецькі слова?