Deutsche Aussprache або Як позбутися акценту в німецькій мові?
Вчитель в Дюссельдорфі говорив мені: “Візьми олівець в рот і тоді ти почуєш, що таке говорити без акценту німецькою мовою.”
і я скажу вам, що це дійсно працює! Отже, приступимо:
Перш за все, якість голосу (тембру) та вимови залежить від положення язика та губ.
Знаки транскрипції (фонетичної орфографії) в німецькій мові.
Правильна вимова німецьких слів.
У наведеній нижче таблиці показані фонетичні комбінації, які використовуються в словниках німецької мови.
Звуки і інтонація німецької фонетики
| – так позначається горловий ударний звук (“тремтячий звук”) в німецькій, наприклад: beạcht! [bə’|axt]; опускається перед голосною на початку слова, наприклад: Ạst [ast], насправді [|ast].
: – знак довгого звуку, позначає довжину попереднього звуку (особливо з голосними), наприклад: ba̱de [‘ba:də].
̃ – знак носових голосних, наприклад: Fond [fõ:].
‘ – головний акцент, стоїть перед основним акцентованим складом слова, наприклад: Ạffe [‘afə], Apothe̱ke [apo’te:kə].
̩ – підпорядкований акцент, що ставиться перед наступним ударним складом, рідко використовується, наприклад: Ba̱hnhofstraße [‘ba:nho:f ̩∫tra:sə].
, – Складові символи для приголосних звуків, розташовуються під приголосною, наприклад: Bụ̈ffel [‘bfl̦].
̯ ̆ – напівкруглі позначки відносяться до недружньої голосної, наприклад: Stu̱die [‘∫tu:di̯ə].
‿ – позначає аффрикати та дифтонги, наприклад: Pụtz [pʊt͜s].
– – дефіс позначає склад, наприклад: Gastrospạsmus [ɡas-tro-‘spas-mʊs].
Позиція язика та губ. Вокальна трапеція IPA.
1. Висота язика (вертикальне положення язика).
Чим вище верхня точка язика, тим вищий голос. Наприклад там де [i:] в Kino [‘ki:no] кінчик язика знаходиться вище, ніж в [e:] в Mehl [me:l]. Це також коригує поділ голосних відповідно за їх ступенем відкритості, як визначено в IPA–Konventionen конвенціях, де [i] класифікуються як закриті, [e] напівзамкнуті, [ɛ] напіввідкриті і [a] відкриті (див. Таблиця “Вокальна трапеція IPA”) .
2. Горизонтальне положення язика.
Чим далі вперед знаходиться найвища точка кінчика язика, тим яскравіше голосний; чим далі назад, – тим глухіше. В biete [i:] найвища точка задньої частини язика знаходиться спереду. В gut [ɡu:t] при [u:] він ззаді, в [ə] в слові Sache [‘zaxə] він знаходиться посередині. Тому [i:] називається фронтальний, [u:] – задній і [ə] – центральний голосний.
3. Положення губ.
Голосні вимовляються з округленими або неокругленними губами. [y:] в übel [‘y:bl̦] – губи округлені, а в [i:] Biene [‘bi:nə] вони не округлені (не об’ємні). Округлені голосні, також називають губними.
Вокальна трапеція, яка зображена вище демонструє, при якому положенні язика і артикуляції утворюються звуки в німецькій мові, щоб говорити з німецьким акцентом. Розподіл голосних оснований більше на їх акустичних властивостях, ніж на артикуляційних.
Фонетичні звуки німецької мови: голосні die Vokale (Selbstlaute) і приголосні die Konsonanten (Mitlaute).
Як вимовляти німецькі слова?
